ring

[rɪŋ] I 1. n

1) кільце́

2) ко́ло, круг

3) обру́ч; о́бід; обідо́к

4) опра́ва (окулярів)

5) циркова́ аре́на

6) майда́нчик для боротьби́; ринг

7) (the Ring) спорт. бокс

8) (the rings) pl збірн. професіона́льні гравці́ на перего́нах, букме́кери

9) об'є́днання підприє́мців для спі́льного контро́лю над ри́нком

10) клі́ка; ба́нда, вата́га

11) тех. хому́т, фла́нець

12) річне́ кільце́ (дерева)

13) архт. архіво́льт (арки)

••

to make rings round — заткну́ти за по́яс; набага́то ви́передити, обігна́ти

2. v

1) ото́чувати кільце́м (in, round, about)

2) надіва́ти кільце́

3) затяга́ти кільце́ в ніс

4) кружля́ти

II 1. v (past rang, рідк. rung; p. p. rung)

1) дзвені́ти

2) дзвони́ти

3) звуча́ти, луна́ти, брині́ти

to ring false — звуча́ти фальши́во

4) розно́ситися, луна́ти (про славу і т.п.)

•

- ring at

- ring down
- ring for
- ring off
- ring up 2. n

1) розм. телефо́нний дзво́ник

2) дзвін; дзе́нькіт

3) звуча́ння, звук

4) на́тяк на

it has the ring of truth about it — це звучи́ть правдоподі́бно

5) церк. бла́гові́ст